Практичний психолог

Смирнова Ірина Юріївна

Стаж роботи: 6 років

Про проведення заходів

до Всесвітнього дня психічного здоров’я

 

Актуальність психологічного супроводу в освітньому процесі визначається суспільними вимогами, що є актуальними стратегічними змінами розвитку української освіти та світовими тенденціями. За ініціативи першої леді України Олени Зеленської реалізується Національна програма з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, в якій вагомого значення набуває забезпечення якісного освітнього процесу та створення психологічно комфортного освітнього простору. Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів освіти залишається забезпечення психологічної стійкості здобувачів освіти. Педагогічні працівники мають забезпечувати психологічну складову організації освітнього середовища, створюючи умови, що сприятимуть розвитку особистості кожної дитини, збереженню здоров’я та формуванню готовності до самостійного життя.

Всесвітній день психічного здоров’я відзначається 10 жовтня.

Ментальне здоров’я є важливою складовою психофізичного розвитку здобувачів освіти, що поєднує здоровий дух, гарне фізичне самопочуття та психіку людини із соціальним складником. З метою підвищення рівня обізнаності щодо проблем психічного здоров’я рекомендуємо провести у закладах освіти усіх рівнів просвітницькопрофілактичні заходи (педагоги мають самі визначити, коли і у який час провести івенти у форматі флешмобів, челенджів, «психологічних хвилинок» тощо), що допоможуть здобувачам освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу, сприятимуть атмосфері емоційного відновлення, почуттю безпеки та психоемоційного комфорту.

Матеріали для використання педагогічним працівникам щодо сприяння формуванню культури піклування про ментальне здоров'я, розуміння та надання інструментів, які допоможуть дбати про свій внутрішній стан:

матеріали Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»; відео Всеукраїнського уроку з ментального здоровя для 1-6 класів «Ти як? Повертаємось до школи!»; відео Всеукраїнського уроку з ментального здоровя для 7-11 класів «Ти як? Повертаємось до школи!»; відеоматеріали «Ти як? Повертаємось до школи!»; відеоурок (перший урок 2023 року) «Ти як? Повертаємось до школи»; практичний вебінар, присвячений проведенню Всеукраїнського уроку ментального здоров’я; матеріали щодо психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи. 

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.

Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.

1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. 

Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну. 

2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни. 

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини,  звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче. 

3. Обмежте потік новин.

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного  віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

4. Зосередьте увагу на допомозі. 

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та  приносить стишення і психологічний комфорт.

5. Слідкуйте за станом дитини. 

Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи  нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте  спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

6. Подбайте про себе. 

Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.  

ПОРАДИ ВІД ЕКСПЕРТІВ ЮНІСЕФ: “ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ”

https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-yak-pidtrimati-ditej-u-stresovih-situaciyah

ЮНІСЕФ ЗАПУСКАЄ ІНДИВІДУАЛЬНІ ПСИХОЛОГІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ І БАТЬКІВ

https://mon.gov.ua/ua/news/yunisef-zapuskaye-individualni-psihologichni-konsultaciyi-dlya-ditej-i-batkiv

ПОРАДИ ВІД ЕКСПЕРТІВ ЮНІСЕФ: «ПРАВИЛА ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ»

https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-pravila-pidtrimki-ditini-pid-chas-evakuaciyi

 

Для підтримки дітей, особливо з ООП створено телеграм канал «Підтримай дитину»

 https://t.me/pidtrumaidutuny

для підтримки дорослих «Подбай про себе»

 https://t.me/PodbayProSebe

Інформаційний комікс для дітей у воєнний стан – це збірка інформаційних порад для дітей та їхніх близьких

https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan

ДЕКІЛЬКА ПОРАД БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

 

Якщо у вашій родині росте майбутній першокласник, вам знадобляться кілька наших рекомендацій.

 

·        Якщо у сина або дочки щось не виходить, не потрібно їх сварити. Краще з'ясувати причину, через що матеріал не засвоюється або виникають конфлікти в школі, і усунути проблему.

 

·        Проводьте з дитиною багато часу. Відповідайте на всі її запитання, пов'язані зі школою. Розкажіть, як буде проходити процес навчання. Поясніть певні поняття: що таке «перерва», «домашнє завдання», «дзвінок на урок».

 

 

·        Навчайте малюка в ігровій формі. Навіть зі звичайної прогулянки парком можна отримати користь. Малюк може рахувати лавки, порівнювати дерева, читати назви вивісок.

 

·        Якщо ви разом із дитиною дивитеся мультфільм або читаєте книгу, то в кінці ненав'язливо попросіть переказати історію. Потім разом проаналізуйте казку, запитайте, що сподобалося, а що ні. Обов'язково запитуйте про причини поведінки героїв історій, дитина повинна навчитися аргументувати та будувати логічні зв'язки.

 

 

·        Розвивайте дрібну моторику рук. Ліпіть з пластиліну або глини, робіть аплікації і вироби з підручних матеріалів, малюйте, збирайте пазли.

 

Перший дзвінок і перші уроки: як зрозуміти, що дитина готова бути школярем

 

Не забувайте про фізичний розвиток малюка.

 

1.     У перервах між навчальними предметами займіться фізкультурою. Побігайте навколо будинку, відіжміться, поприсідайте разом із малюком. Невелика зарядка вранці додасть бадьорості на весь день і зарядить енергією.

2.     Навчіть дитину правилам безпеки на вулиці і серед незнайомих людей. Якщо дитина щось не розуміє або у неї не все виходить, не варто влаштовувати скандал. Потрібно набратися терпіння, а потім спокійно пояснити все ще раз.

3.     Напишіть розпорядок дня і дотримуйтесь його. Це допоможе дитині зрозуміти шкільні правила. Не кажіть дитині, що вона безглузда і нічого не розуміє. Дитина повинна відчувати вашу підтримку і допомогу. Вона повинна залишитися впевненою в собі і готовою до всіх труднощів.

4.     Не порівнюйте своїх дітей з іншими, до того ж із більш успішними першокласниками. Інакше самооцінка вашого сина чи дочки впаде настільки, що на попередній рівень буде складно повернутися. Це ж, у свою чергу, призведе до численних комплексів. Краще підтримайте дитину і допоможіть їй вивчити матеріал.

 

 

 

 

Допомога в адаптації

для різних форм навчання

 

Скоро до школи. Допомога в адаптації. Для різних форм навчання. Зовсім практичне. Школа зараз - це одна із часток нашого відчуття стабільності. Діти в вересні кожного року йдуть до школи. Так було, так є, так, напевно, буде. Саме відчуття - повернення до школи, нагадує "повернення" до стану "нормальності", звичності. 

 

Я зібрала теми, які зараз частіше звучать:

Режим. Вже важливо починати прокидатись раніше. Зараз сил на адаптацію до новому режиму теж замало. Але режим - дотримання рутин - додають стабільності 

При будь-якій формі навчання - важливо, при можливості, в квартирі означити місце, яке було б "шкільним", робочим. Хоч маленька поличка, стіл, де буде позначка - прапорець чи наклейка. Нам потрібні "переходи" із простора в простір.  Це буде прискорювати процес налаштування на роботу. 

При онлайн навчанні - важливо все ж таки  намагатись виходити в ефір не з ліжка. 

Я дітей так і питаю - як буде позначене твоє "робоче місце"

Домовитись про сніданки, щоб не витрачати час та сили на вибір та супротив (мюслі, каші?)

Підготувати можливий одяг, щоб дитина сама торкнулась того, що буде одягати. 

Якщо в молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі - важливо дитину попередити про це. Прекрасно, якщо є можливість побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись. 

 

 Якщо дитина навчатиметься онлайн - домовитися, що робити вдома під час сирени.

Нагадати, як вмикаються додатки - які використовують в навчанні.

По можливості, зустрітись із класом чи однокласниками в зумі

Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама - пройти кілька разів дорогою до школи.

Обов'язково продивитись, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як обов'язково дитина виходить на зв'язок.

Підготувати рюкзачок: Що із собою потрібно мати (зарядка для телефону, печиво, вода, ліхтарик, список телефонів близьких, бейджик із ім'ям та прізвищем та телефоном рідних, необхідні ліки, вологі та сухі серветки, можливо, свисток) 

(Як мені тривожно про все це писати!)

Якщо є така можливість, пройтися по школі. Дітям важливо "тілом відчути" місце, де вони будуть знаходитись. Торкнутись парти, піти до туалету, побачити їдальню. 

Питання від дітей (звичайно, не про навчання).

Перший етап в шкільному житті - відновлення стосунків, можливість відчути та зайняти своє місце. Близькість - зцілює, створює простір безпеки. 

 

Багато дітей йдуть в нові школи, в Україні та за кордоном: 

§  А я знайду друзів? (Звичайно!!)

§  А це не буде зрадою моїх друзів і моєї школи (точно ні, ти можеш продовжувати дружити із дітьми з твоєї старої школи, зможеш познайомитися з новими, а згодом, всі зустрінетеся)

§  А я точно там буду потрібен, всі місця в класі зайняті (нам точно є завжди місце, ти займеш своє)

§  А я зможу звикнути? (Ти точно з часом звикнеш)

§  а мені сподобається вчителька? (в молодшій школі) - сподіваюсь, так, ви сподобаєтесь один одному)

 

Для дітей, які будуть навчатись в школі одразу незнайомою мовою - можливо, підготувати картки, де б було написано - туалет, вода, допоможіть, будь ласка - найголовніше

Що ми нагадуємо:

§  Перепитувати, коли не зрозуміло.

§   Обов'язково знати, де туалет, де вода. 

§   Вітатись, просити про допомогу, просити вибачення, дякувати - пережитий стрес, зміни в житті та оточенні у багатьох дітей ці навички приглушили.

§  Узнавати правила нового середовища - вони можуть відрізнятися. 

§   Обов'язково пам'ятати: не виходити із школи, не попередивши вчителя та батьків. 

§  Нічого на вулиці не чіпати!!! Не підіймати з землі предмети, не залазити на дерева.

 

 

 

 

 

Вправа на зниження стресу "4 стихії"

 

Вправа підходить і для дорослих, і для дітей.

Перед початком потрібно оцінити рівень свого стресу за шкалою від 1 до 10.

 

Зручно сядьте на стілець, випряміть спину та покладіть руки на коліна.

 

"Земля"

Поставте ноги на підлогу та відчуйте, як міцно ваші стопи стоять на землі (підлозі). Зверніть увагу на положення тіла, особливо ніг та спини. Дозвольте собі насолодитися відчуттям стійкості та сили, яке виникає від контакту з підлогою.

 

"Вода"

Сконцентруйте увагу на слині у роті. Можно уявити улюблений смаколик і відчути, як рот наповнюється слиною. Коли людина перебуває у паніці, у неї пересихає у роті. Виділення слини допомагає розслабитися.

 

"Повітря"

Зробіть 4 глибоких та повільних вдохи. Відчуйте, як повільно наповнює повітря живіт та переміщається у груди. Видихайте також повільно, намагаючись видихнути усе повітря з легень. Можна покласти одну руку на живіт, а іншу - на груди, щоб відчути, як вони по черзі підіймаються та опускаються.

Під час паніки дихання часто збивається та прискорюється, глибокі і повільні вдихи та видохи допомагають повернути рівновагу.

 

"Вогонь"

Скористайтесь вашою уявою. Уявіть або згадайте місце, людину або заняття, яке наповнить вас відчуттям душевного тепла та впевненістю.

 

 

Після завершення знову оцініть свій рівень стресу за шкалою від 1 до 10. Чи стало вам краще?

 

 

 

 

ЗНО БЕЗ НЕРВІВ

1) Зробіть свої установки позитивними

У період інтенсивної підготовки дуже важливо слідкувати за внутрішнім голосом і тим, що він каже. Адже може статися так, що ви потрапите в безкінечну спіраль негативних думок. «Мені треба було працювати більше, вчитися краще», «Напевне, я просто дурний і ніколи не зможу це вивчити», «Мені треба добре написати іспит, інакше все пропало» тощо. Такі думки найчастіше є нераціональними і необґрунтованими. Експерти радять не залишати без уваги жодної такої негативної думки, натомість запитати себе: «Що змушує мене думати, що я не впораюсь?»

Руйнівні думки варто змінити на продуктивні та позитивні установки: «Я довго готувався, тому впораюся із завданнями», «Я розумна і цілком можу опанувати цей матеріал», «Навіть якщо не складу тест на максимум, це не кінець світу».

2) Подивіться в очі страхові

Подумайте, які теми є найскладнішими для вас, що ви пропустили і чого боїтеся найбільше. Ці «слабкі місця» треба визнати і взятися за них у першу чергу.

Нам завжди комфортніше починати з найпростіших тем — бо вони знайомі, даються легко, але саме прогалини у знаннях примушують нервуватися найбільше. Тому за місяць до іспиту віддайте перевагу найстрашнішим запитанням — їх треба приборкати зараз, а не в останню ніч перед тестом.

3) Уявіть свого «монстра тривожності»

Коли всередині вас голос тривоги і стресу звучить все гучніше, можна спробувати відділити його від себе і персоніфікувати: «О, це знову ти, Монстре тривожності? Я знав, що ти десь причаївся і скоро даси про себе знати». Якщо дати форму, подобу, ім’я власному страхові, це допоможе його приборкати. Зрештою, з тим потворою можна домовитись: «Поговоримо пізніше, зараз я зайнятий підготовкою до іспиту».

4) Створіть спеціальний «графік підготовки»

Зберіть увесь матеріал, який маєте опанувати чи повторити до іспиту, і розбийте його на менші частини, щоб підготовка була послідовною і розпланованою.

Експерти називають це study habits, які варто перейняти:

·      намагайтеся цілковито концентруватися на тому, що вивчаєте саме зараз;

·      генеруйте запитання після перечитування підручника чи конспектів — так ви подумки систематизуєте матеріал;

·      візуалізуйте інформацію в таблиці, графіки чи mind-maps;

·      чергуйте навчання і короткі перерви;

·      не спокушайтесь на довгі відрізки часу для «втикання у відоси» чи інших непродуктивних пожирачів часу.

5) Змініть власне сприйняття тестової тривожності

Що відбувається з тілом, коли ми стресуємо: серце стукає швидше і сильніше, пітніють долоні, а в животі «літають метелики». А що ми відчуваємо, коли переживаємо захват? Те саме!

Автор книг та мотиваційний спікер Саймон Сінек переконаний, що часто успіх справи залежить від того, як ми інтерпретуємо наші фізичні та ментальні реакції. Тож наступного разу, коли відчуватимете, що вас накриває хвиля передіспитової тривоги, спробуйте подивитись на це інакше: можливо, це насправді відчуття захвату і нетерплячість показати свої знання.

6) Уявіть сам іспит

Якщо у вас уже був досвід дуже нервових іспитів, варто спробувати «практику уявляння»: подумки намалюйте себе під час тесту — як ви спокійно увійшли в кімнату, сіли за стіл, вирішуєте одне за одним усі завдання. Така уявна репетиція — дієвий інструмент боротьби зі стресом, і його активно використовують спортсмени та актори. Але будьте дуже переконливими для себе — уявляйте не лише предмети довкола себе під час іспиту, а й свій власний спокій, упевненість, відчуття успіху, щоб ваш мозок справді вам повірив.

7) Знайдіть свою техніку релаксації

Пригадайте будь-яку іншу подію, що змушує вас хвилюватися, окрім іспиту — спортивне змагання, виступ на сцені, промова. Як ви зазвичай себе заспокоюєте?

 Існує безліч технік релаксації — relaxation techniques:

·      напружувати м’язи на 10 секунд, а потім розслабляти: при цьому треба концентрувати свої думки саме на м’язі, і рухатися поступово від одного до іншого;

·      дихати діафрагмою: це повільне глибоке дихання, коли спершу ви наповнюєте повітрям живіт, далі груди, потім шию, а видихаєте дуже плавно і рівно;

·      guided imagery — керована уява: коли ви уявляєте місце, де можете бути цілком розслабленим і щасливим і подумки переносите себе туди.

Важливо спробувати різні техніки і зрозуміти, яка працює саме для вас, а тоді практикувати її щоразу, коли тривожність наростає.

8) Подолайте тестову тривожність самими тестами

Перемогти тестову тривожність, практикуючи складання тестів — одна з найефективніших стратегій. Що більше тестів (онлайн, тренувальних, імітаційних з певного предмета) ви складете, то більш звичним і буденним стане саме тестування.

Експерти вважають, що навіть практикування довгих періодів повної концентрації і зосередженості значно сприяє спокою студентів перед іспитом.

 

 Вивчайте структуру тестових завдань попередніх років, щоб зрозуміти, яка частина завдань потребуватиме більше часу і зусиль, засікайте свій час виконання. Вправляйтесь у тестах доти, доки не відчуєте, що відповідаєте на запитання природно і невимушено.

 

 

 

ЗНО БЕЗ НЕРВІВ

1) Зробіть свої установки позитивними

У період інтенсивної підготовки дуже важливо слідкувати за внутрішнім голосом і тим, що він каже. Адже може статися так, що ви потрапите в безкінечну спіраль негативних думок. «Мені треба було працювати більше, вчитися краще», «Напевне, я просто дурний і ніколи не зможу це вивчити», «Мені треба добре написати іспит, інакше все пропало» тощо. Такі думки найчастіше є нераціональними і необґрунтованими. Експерти радять не залишати без уваги жодної такої негативної думки, натомість запитати себе: «Що змушує мене думати, що я не впораюсь?»

Руйнівні думки варто змінити на продуктивні та позитивні установки: «Я довго готувався, тому впораюся із завданнями», «Я розумна і цілком можу опанувати цей матеріал», «Навіть якщо не складу тест на максимум, це не кінець світу».

2) Подивіться в очі страхові

Подумайте, які теми є найскладнішими для вас, що ви пропустили і чого боїтеся найбільше. Ці «слабкі місця» треба визнати і взятися за них у першу чергу.

Нам завжди комфортніше починати з найпростіших тем — бо вони знайомі, даються легко, але саме прогалини у знаннях примушують нервуватися найбільше. Тому за місяць до іспиту віддайте перевагу найстрашнішим запитанням — їх треба приборкати зараз, а не в останню ніч перед тестом.

3) Уявіть свого «монстра тривожності»

Коли всередині вас голос тривоги і стресу звучить все гучніше, можна спробувати відділити його від себе і персоніфікувати: «О, це знову ти, Монстре тривожності? Я знав, що ти десь причаївся і скоро даси про себе знати». Якщо дати форму, подобу, ім’я власному страхові, це допоможе його приборкати. Зрештою, з тим потворою можна домовитись: «Поговоримо пізніше, зараз я зайнятий підготовкою до іспиту».

4) Створіть спеціальний «графік підготовки»

Зберіть увесь матеріал, який маєте опанувати чи повторити до іспиту, і розбийте його на менші частини, щоб підготовка була послідовною і розпланованою.

Експерти називають це study habits, які варто перейняти:

·      намагайтеся цілковито концентруватися на тому, що вивчаєте саме зараз;

·      генеруйте запитання після перечитування підручника чи конспектів — так ви подумки систематизуєте матеріал;

·      візуалізуйте інформацію в таблиці, графіки чи mind-maps;

·      чергуйте навчання і короткі перерви;

·      не спокушайтесь на довгі відрізки часу для «втикання у відоси» чи інших непродуктивних пожирачів часу.

5) Змініть власне сприйняття тестової тривожності

Що відбувається з тілом, коли ми стресуємо: серце стукає швидше і сильніше, пітніють долоні, а в животі «літають метелики». А що ми відчуваємо, коли переживаємо захват? Те саме!

Автор книг та мотиваційний спікер Саймон Сінек переконаний, що часто успіх справи залежить від того, як ми інтерпретуємо наші фізичні та ментальні реакції. Тож наступного разу, коли відчуватимете, що вас накриває хвиля передіспитової тривоги, спробуйте подивитись на це інакше: можливо, це насправді відчуття захвату і нетерплячість показати свої знання.

6) Уявіть сам іспит

Якщо у вас уже був досвід дуже нервових іспитів, варто спробувати «практику уявляння»: подумки намалюйте себе під час тесту — як ви спокійно увійшли в кімнату, сіли за стіл, вирішуєте одне за одним усі завдання. Така уявна репетиція — дієвий інструмент боротьби зі стресом, і його активно використовують спортсмени та актори. Але будьте дуже переконливими для себе — уявляйте не лише предмети довкола себе під час іспиту, а й свій власний спокій, упевненість, відчуття успіху, щоб ваш мозок справді вам повірив.

7) Знайдіть свою техніку релаксації

Пригадайте будь-яку іншу подію, що змушує вас хвилюватися, окрім іспиту — спортивне змагання, виступ на сцені, промова. Як ви зазвичай себе заспокоюєте?

 Існує безліч технік релаксації — relaxation techniques:

·      напружувати м’язи на 10 секунд, а потім розслабляти: при цьому треба концентрувати свої думки саме на м’язі, і рухатися поступово від одного до іншого;

·      дихати діафрагмою: це повільне глибоке дихання, коли спершу ви наповнюєте повітрям живіт, далі груди, потім шию, а видихаєте дуже плавно і рівно;

·      guided imagery — керована уява: коли ви уявляєте місце, де можете бути цілком розслабленим і щасливим і подумки переносите себе туди.

Важливо спробувати різні техніки і зрозуміти, яка працює саме для вас, а тоді практикувати її щоразу, коли тривожність наростає.

8) Подолайте тестову тривожність самими тестами

Перемогти тестову тривожність, практикуючи складання тестів — одна з найефективніших стратегій. Що більше тестів (онлайн, тренувальних, імітаційних з певного предмета) ви складете, то більш звичним і буденним стане саме тестування.

Експерти вважають, що навіть практикування довгих періодів повної концентрації і зосередженості значно сприяє спокою студентів перед іспитом.

 

 Вивчайте структуру тестових завдань попередніх років, щоб зрозуміти, яка частина завдань потребуватиме більше часу і зусиль, засікайте свій час виконання. Вправляйтесь у тестах доти, доки не відчуєте, що відповідаєте на запитання природно і невимушено.

Поради батькам

 Як допомогти своїй дитині визначитись з вибором професії

Не всі школярі здатні прочитати обов'язкову програму з літератури, а ми хочемо, щоб вони вибрали справу на все життя. Батькам треба підказати дитині куди йти вчитися, при цьому не зіпсувати їй майбутнє.
Природним є бажання батьків - допомогти дитині з вибором. Питання тільки в тому, як це зробити.

1. Виховуйте в дитині самостійність
На жаль, займатися цим за рік-два до випускного запізно, самостійність дитині треба надавати з народження, але краще почати хоч с 10 років. Головне правило в профорієнтації просте: "Дитина повинна вибрати професію сама". Тільки сама людина знає, що їй потрібно. І тільки так дитина не буде звинувачувати батьків, якщо щось піде не так, або думати, що упустила свій шанс.

2. Покажіть професії зсередини
У дорослих велике коло знайомих з різниx фахів. Попросить своїх друзів розповісти дитині, чим і як вони займаються на роботі. Важливо почути про звичайні повсякденні справи. Наприклад, про те, як доводиться писати листи, як працюють з кресленнями в реальних умовах, як вранці потрібно приходити рівно до восьмої, як заповнювати звіти і пити чай з бухгалтерією.
На багатьох підприємствах проводять дні відкритих дверей. Про багато професій в нас туманне уявлення. Краще познайомитися з роботою ближче, ніж витратити кілька років і зіткнутися з конфліктом очікування і реальності.
Ще важливо, що здоров'я має відповідати умовам праці. Зрозуміти, зможе дитина чи ні, можна тільки в бойових умовах або хоча б під час відвертої розмови з представником професії.

3. Знайдіть варіанти навчання в інших містах і країнах
Найчастіше ми навіть не підозрюємо, де і ким можна працювати, поняття не маємо, які спеціальності є в ВУЗах навіть в сусідніх містах, не кажучи про університети на іншому кінці країни. І зовсім даремно. Звичайно, переїзд дитини в інше місто - це не розважальна прогулянка в парк, підтримувати на відстані складніше. Але це того варто, якщо мова йде про професію на все життя.

4. Не плутайте улюблений урок в школі і професію!
Стандартна логіка: добре дається математика - йди вчитися на програміста, добре дається література - на філолога, нічого не подобається - тоді давай на менеджера. Це знання потрібно підганяти під цілі, а не вибирати роботу, виходячи з знань.
Вибирати треба професію, з якою дитина буде заробляти гроші, а не улюблений предмет. Може  дитині подобається вчитель, зручний кабінет і красиві матеріали, а в професії нічого такого не буде.

Ось: Чек-лист турботливих батьків!
Коротко про те, що зробити для допомоги дитині:

• Не наполягати на своєму виборі і дати дитині самій визначитися.
• Розповісти, які професії зараз потрібні.
• Пропонувати ті професії, які зацікавлять дитину, а не ті, які підкаже тест або оцінка в журналі.
• Дати максимум інформації про різні професії.
• Показати неочевидні рішення: спеціальності, про яких у вашій області не чули.

Відмінним рішенням усіх питань може стати книга для розвитку дітей "Місто майстрів"! Там яскраво в картинках і зрозуміло описані різноманітні професії всіх сфер діяльності. Ваша дитина точно залишиться задоволеною!

 

 

Як вибрати професію до душі

Будь-яка робота повинна приносити задоволення,
і не тільки матеріальне, а й духовне.  
Саме тому я підготувала для тебе цікавий тест на профорієнтацію. 
Він допоможе Тобі краще пізнати себе і зробити правильний вибір професії.

1. На мій погляд, контролювати інших людей і вести облік - нудне заняття.

1. Так.

2. Важко відповісти.

3. Ні.

2. Я краще буду займатися фінансовими операціями, ніж виступати на сцені.

 1. Так. 

2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 3. Ніколи точно не розраховую час, який витрачаю на дорогу до школи. 
Для мене це здається неможливим. 

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 4. Ризик - моє друге «Я». 

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 5. Терпіти не можу безладу. 

1. Так. 

2. Важко відповісти.

 3. Ні.

6. Охоче проведу вільний час за книгою про досягнення в сфері науки. 

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 7. Мої записи зазвичай не надто добре структуровані і організовані.

 1. Так.

 2. Важко відповісти.

 3. Ні.

 8. Я завжди відкладаю частину грошей на потім, не витрачаючи все і відразу. 
1. Так. 

2. Важко відповісти.

 3. Ні. 

9. У мене на робочому столі швидше безлад, ніж бездоганний порядок. 

1. Так. 

2. Важко відповісти.

 3. Ні.

10. Люблю виконувати завдання відповідно до інструкції, 
або по чітко зазначеним алгоритмам.

1. Так.

2. Важко відповісти.

3. Ні.

11. Якби я був колекціонером, то зберігав все впорядковано:
 в папках, ящиках, на поличках.

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 12. Я дратуюся, коли потрібно навести порядок в кімнаті,
 упорядкувати або систематизувати щось. 

1. Так. 

2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 13. Люблю працювати за комп'ютером - набирати і оформляти тексти, 
робити  розрахунки. 

1. Так. 

2. Важко відповісти. 

3. Ні. 

14. Перш ніж приступити до справи, я докладно продумаю свої дії. 

1. Так. 

2. Важко відповісти. 

3. Ні.

15. Вважаю, що черпати інформацію з таблиць і графіків - зручно і швидко.
 1. Так. 

2. Важко відповісти. 

3. Ні. 

16. Я в захваті від ігор, де можна розрахувати шанси на перемогу
 і зробити обережний, але точний хід.

 1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

17. Вивчаючи іноземну мову, потрібно почати з граматики, 
а не отримувати розмовний досвід без знання граматичних основ. 

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 18. Я завжди намагаюся всебічно вивчити проблему,
 з якою стикаюся (пошукати інформацію в мережі, 
прочитати необхідну літературу, проконсультуватися з фахівцями). 

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні. 

19. Коли я пишу лист, мені важливіше:

 1. Логічність тексту. 

2. Важко відповісти. 

3. Образність викладу. 

20. У мене є щоденник, в якому я планую свої справи на кілька діб вперед.

 1. Так. 

2. Важко відповісти. 

3. Ні.

21. Я не пропускаю можливості подивитися випуск політичних і економічних новин. 

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 22. Я хотів би, що моя професія ... 

1. Кожен раз дарувала мені нову порцію адреналіну. 

2. Важко відповісти.

 3. Занурювала мене в стан спокою і давала відчуття захищеності. 

23. Я виконую роботу в останній момент. 

1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні. 

24. Покористувавшись книгою, я завжди ставлю її на місце.

 1. Так.

 2. Важко відповісти. 

3. Ні.

 25. Лягаючи в ліжко, я точно знаю, чим буду займатися завтра.

 1. Так.

 2. Важко відповісти.

 3. Ні.

26. У своїх діях і словах керуюся принципом «Сім разів відміряй, один - відріж».

1. Так.

2. Важко відповісти.

3. Ні.

27. Якщо мене чекає відповідальна справа, я неодмінно складу план його виконання.

1. Так.

2. Важко відповісти.

3. Ні.

28. Після довгих посиденьок з друзями я мию посуд вже вранці.

1. Так.

2. Важко відповісти.

3. Ні.

29. Я відповідально ставлюся до свого здоров'я.

1. Так.

2. Важко відповісти.

3. Ні.

30. Якщо у мене щось не виходить, я ...

1. Терпляче шукаю рішення.

2. Важко відповісти.

3. дратує і злюся.

Підрахуй бали, скориставшись таблицею

 

Від 49 до 60 балів

Ти хочеш бути бездоганним у всьому, чого вимагаєш і від оточуючих. Оскільки Тебе цікавлять різні знакові системи (цифри, коди, природні та штучні мови), Ти напевно зможеш знайти себе в професіях, пов'язаних зі створенням документів, аналізом і перетворенням текстів. Коректор, технічний редактор, нотаріус, секретар - ось ті спеціальності, які Тобі з легкістю вдасться освоїти в вузі. Також Ти можеш стати незамінним співробітником бухгалтерії, відмінним економістом, демографом, чудовим програмістом, картографом або математиком.

Тебе часто захоплює те, що іншим здається нудним і одноманітним. 
Креслярське справа, робота з паперами, буквами і розрахунками, 
контроль і аналіз - заняття, в яких Тобі не буде рівних серед колег. 
Часто люди Твого типу - прекрасні бізнесмени і керівники. 
Однак Тобі пора вчитися розслаблятися, постійне самовдосконалення виснажує 
і не дає відчути всі радощі життя.

Від 37 до 48 балів

Люди Твого типу уважні і зібрані. Зазвичай їм підходять професії,
 які вимагають чудовою пам'яті, точних розрахунків, досконалого знання 
документації і законів. Юрист, митний декларатор, статистик, кресляр, 
економіст і фахівець з комп'ютерних технологій - професії, в яких 
Ти можеш досягти значних успіхів. Однак пам'ятай, що відповідні їм сфери 
діяльності вимагають посидючості, зосередженості і здатності абстрактно мислити.

Від 25 до 36 балів

 Інтерес до знакових систем у Тебе мало виражений. Однак Ти здатний оперативно і ретельно виконувати свої обов'язки. До того ж, дисципліна і вимогливість до себе допоможуть підкорити будь-яку вершину, було б бажання. Гнучкість і швидкість прийняття рішень сприяють досягненню найкращого результату. Тобі підійде робота геолога, меліоратора, еколога, інженера, гідролога, конструктора, вченого. А ще варто подумати про професію ветеринара або агронома. Знакові системи кілька «сухуваті» для Тебе. Тому, вибираючи професію, орієнтуйся на власні захоплення та інтереси.
Від 13 до 25 балів

 Документи, знаки і розрахунки Тебе точно не цікавлять. Люди Твого типу бездоганні імпровізатори, вміють активно діяти і швидко приймати рішення, нестандартні і непередбачувані, що характерно для представників творчих професій. Реклама, дизайн, журналістика і психологія - сфери, в яких Ти будеш відчувати себе як риба у воді. А ще ізТебя може вийти бездоганний учитель, продюсер або вихователь.
Від 0 до 12 балів

 Такий нестандартної особистості, як Ти, просто необхідно розвивати силу волі, витримку і дисциплінованість, адже влаштовуючись на роботу Ти раз у раз будеш творити те, що «хочеться», а не те, чого вимагає керівництво. Робота, що припускає жорстке виконання плану і дотримання термінів, Тобі навряд чи підійде. Професії художника, фотографа, артиста, скульптора або поета - з Твоєї категорії. Подумай також і про спеціальності дизайнера, режисера, актора або диригента.

Панічні атаки і як з ними боротися

Як захистити себе від панічних атак зі сторони оточуючих людей. Ця тема актуальна була у будь які часи, а зараз стала дуже гострою.

Найголовніший факт, якщо ви реагуєте на панічну атаку, значить у вас  є почуття і вони вас атакують: сором, вина, страх. Дуже гарно зрозуміти звідки вони і вміти з ними поводитися.

Другий важливий факт, треба придивитися до людини та зрозуміти, чого він від вас хоче. Часто за атакуючою поведінкою стоїть прагнення отримати любов, увагу і визнання, котрих так не вистачає у житті. Ви можете це зрозуміти, але не зобов’язанні давати це, а можна просто поспілкуватися: «Я розумію, що тобі потрібна любов (визнання), але я не можу це зараз дати».

Нагадуємо :  Ви не несете відповідальність за почуття інших.

 Пам’ятайте : Не піддаватися негативному настрою, не вступати в суперечку, не робити зустрічну атаку – це відпустить вашу енергію та зіб’є з пантелику. Будьте усвідомленіше в даний момент, задавати  собі питання: Що я відчуваю? Чого я хочу?

Вибудовуйте особисті кордони з кожною людиною, та показувати їх від випадку до випадку, щоб при конфліктній ситуації за них не заступати. Ви завжди  маєте право сказати  про свої межі чи піти, тим самим захистити себе.

Є декілька технік, які допоможуть вам у ситуаціях панічних атак

Техніка «Відповідь без реакції»

Атакуючий зачіпає вас за найвразливіші місця, пам’ятайте про це і не лякайтесь. Необхідно взяти під контроль емоції, які нахлинули  і для цього необхідно витримати паузу перед відповіддю, звернути увагу на своє дихання, нормалізувати його. Після цього відповідати стримано та продумано. Відсутність емоційної реакції збиває з пантелику атакуючих , а вам допоможе встояти і зберегти себе.

Технік « вибачення»

 

Ніщо так більше не бентежить як несподівана реакція! Якщо ви знаєте, що вас чекає чергова психічна атака, продумайте за що можна було б вибачитися в даній ситуації, щоб відразу зупинити атакуючого і заспокоїти агресію. Можна розмову почати з цього і у атакуючого не буде можливості нападати на вас.

 

Основним завданням роботи психолога є забезпечення процесу соціалізації учнів у освітній діяльності, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень розвитку особистості.   Діти мають різні психологічні особливості, інтереси та схильності, вони відрізняються рівнем розвитку, типом поведінки та стилем діяльності, але кожна дитина має право на прояв і повноцінний розвиток свого потенціалу. Школа має достатні резерви для того, щоб включитись в роботу з дітьми, які потребують особливої уваги зі сторони психолога та вчителів. 

Основні завдання психологічної служби:

 

1. Забезпечення якісного психологічного супроводу освітнього процесу;
2. Науково-методичне та практичне забезпечення корекційно-розвивальної та реабілітаційної роботи;
3. Орієнтація виховної роботи на психологічну профілактику негативних явищ в учнівському середовищі,  профілактику девіантної та ризикованої поведінки підлітків;
4. Здійснення психологічної реабілітації учнів, які зазнали різних форм насильства.

Робота психологічної служби спрямована на:
• роботу з педагогічними працівниками у атестаційний період та в рамках експерименту,
• організація роботи з першокласниками,
• організація роботи з учнями під час переходу з молодшої до середньої ланки школи,
• організація роботи з обдарованими учнями,
• організація роботи з важковиховуваними учнями,
• організація роботи з профільного та допрофільного навчання,
• організація роботи з попередження суїцідальних проявів та насильницьких дій.
• робота, яка пов’язана з урегулюванням конфліктів,
• психопрофілактика та психоконсультаційна робота з учнями, батьками, вчителями,
• просвітницько-методична робота, накопичення та систематизація науково-методичних матеріалів.

У функції шкільного психолога входять: психологічна діагностика; консультування учнів, батьків і вчителів; психологічна освіта; участь у педрадах і батьківських зборах;  психологічна профілактика.

 

Важливо, щоб кожній дитині було комфортно у школі, щоб вона хотіла до неї ходити та не відчувала себе самотньою й нещасливою. Важливо, щоб батьки та вчителі побачили її реальні проблеми, захотіли їй допомогти і, головне, зрозуміли, як це зробити.